ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ

Полонська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області інформує, що згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.    Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.      Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Державна податкова служба України проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо ставлення платників до органів ДПС.

Полонська ДПІ повідомляє, що інформацію про рух коштів на єдиному рахунку для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску в актуальному стані платники податків мають можливість переглянути в режимі «Єдина картка платника» пункту меню «Єдиний рахунок» Електронного кабінету.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області інформує, що відповідно до ст.ст. 7 та 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розроблено, зокрема, порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО) та порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (далі – Порядок КОРО), які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (зі змінами) (далі – наказ № 547).      Відповідно до абзацу першого п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.      Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розд. ІІІ Порядку РРО суб’єкту господарювання надано право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії (далі – Рішення). В цьому випадку суб’єкт господарювання під час реєстрації РРО проставляє відповідну позначку у реєстраційній заяві (п. 8 заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО додатку 1 до Порядку РРО (ідентифікатор J/F1311403)).      Суб’єкти господарювання відповідно до Рішень, затверджених власними розпорядчими документами, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (абзаци другий та четвертий п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку КОРО).      Відповідно до абзацу першого п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання.      Заяву про скасування КОРО (далі – Заява) (форма № 2-КОРО додатку 4 до Порядку КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування (п. 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО).      Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та здійснює запис на титульній сторінці КОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації КОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу (абзац третій пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку КОРО).      Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІІ Порядку РРО). У зв’язку з цим, до Заяви суб’єкт господарювання додає реєстраційне посвідчення та КОРО, реєстрація якої скасовується. КОРО має бути належним чином заповнена до дати подання заяви включно.  

ГУ ДПС у Хмельницькій області нагадує, що відповідно до норм п. п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума доходу, отримана платником ПДФО за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Головне управління ДПС у  Хмельницькій області відповідаєє, що запит про надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій одноразовій добровільній декларації.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).